Виготовлено в Україні: ТУ У 10.8-3203906730-001-2014 Сертифіковане МОЗ України No05.03.02-04/3073 від 30.01.2015 г

Прозора рідина темно-коричневого кольору, зі специфічним запахом і гіркуватим смаком, під час проби на язик чинить анестезувальну дію, під час зберігання можливе випадання осаду.

Активна речовина — прополіс. 1 флакон містить настоювання прополісу у співвідношенні: 1:10 – 25 мл. Біогенний препарат. Склад: прополіс, етанол.

Свойства:

- Протимікробна;

- Протизапальна;

- Нормалізує обмін речовин;

- Прискорює процес регенерації тканин;

-noзагоювальний;

- Дезодорувальний;

- Антитоксичну;

- Стимулює обмінні процеси;

- Знижує згортання крові;

- Знімає судинний спазм;

- Антиоксидант;

- Підвищує захисні реакції організму.

Протипоказання:

- Індивідуальна нестерпність будь-якого з компонентів препарату;

- Алергічні реакції на продукти пасмання (реакції як печіння, свербіж, набряк, а також головний біль, слабкість, підвищення температури). Бувають випадки важких алергічних проявів, у разі яких потрібна термінова лікарська допомога;

- Протипоказана людям, які страждають на гостру екзему, полінезом, атонічну бронхіальну астму, крапивницю, алергічний риніт, дерматит, діатез;

- Кровотечі з уражених зон шкіри або слизових оболонок;

- Прополіс не заважає прийманню ліків, якщо, звісно, не поєднувати приймання ліків і настоювання. Між прийманням ліків і прополісу має пройти хоча б дві години;

- Хоча прополіс є нетоксичним препаратом, потрібно берегтися приймання його у великих дозах тим, у кого є алергічні реакції на бджолину отрута та інші продукти щідства;

- Для профілактики виникнення алергічних реакцій на перший раз призначають обмежену малу дозу прополісу або проводять провокаційний проб: на слизову оболонку задньої стінки ковтки або м'яке небо наносять екстракт прополісу та спостерігають в Протягом 30 хвилин. У разі появи на місці аплікації прополісу пухиря або вираженої гіперемії лікування його препаратами проводити не треба;

— іноді протипоказання до застосування прополісу є захворювання внутрішніх органів, оскільки немає остаточних даних про вплив тих чи інших препаратів прополісу на їхню діяльність. Застереження належить насамперед до тих, у кого є захворювання печінки та жовчних шляхів, панкреатит, нирковокам'яна хвороба. Різні новоутворення також не лікують прополісом;

- Цілісість застосування прополісу у разі тих чи інших захворювань, оптимальну дозу та методику використання може визначити тільки лікар, що лікує;

- Під час лікування людей не можна призначати понад 15-20 крапель 5% спиртового розчину прополісу, якщо пацієнт важить 60-70 кг. Збільшення цієї дози може призвести до негативних наслідків.

Вживання:

Настоянка прополісу призначена виключно для місцевого застосування.

Немає запобіжних заходів у застосуванні в період вагітності та годування груддю. Виняток: не наносити на ділянку грудей у період грудного годування.

Не впливає на швидкість реакції під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Местно при ран, опіків шкіри і під час запальних процесів слизових оболонок порожнини рота, ясен (стоматит, гінгівіт, парадонтит); ковтки (фарингіт); мигдалін (тонзіліт); вуха (отит) і придаткових пазух носа (гайморит).

У разі травм уражені зони шкіри змащують настійкою 2-3 рази/день.

При отите у зовнішній слуховий прохід після його очищення вводять промочений ватний тампон або закопують 1-2 краплі препарату 3-4 рази/день.

При фарингите или тонзиллите настійкою прополісу змащують слизові оболонки ковтки та мигдалін двічі-тричі/день або проводять зрошення водним розчином препарату (розводять настійку теплою водою в співвідношенні 1:20).

Придаткові пазухи носа промивають сумішшю настойки з фізіологічним розчином (0,9% розчином натрію хлориду) у співвідношенні 1:10, тривалість курсу лікування зазвичай 4 дні.

При пародонте в пародонтальні порожнини вводять промочені ватні тампони.

Під час полоскання ротової порожнини під час уражень і пошкодженнях слизової оболонки 30-40 крапель настоювання прополісу розчиняють у 100 мл теплої води.